Для вчителів

Для вчителів

1. Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблема) тимчасові і швидко пройдуть Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3. Зацікавтесь, що саме турбує підлітка.

4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком. Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!

5. Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість. Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.

7. Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього.

1. Проявляйте витримку під час спілкування з проблемними підлітками.

2. Терпляче і наполегливо пояснюйте неправильність їхніх поглядів і поведінки.

3. Намагайтесь переконувати і відкривати “важким” підліткам гідні та цікаві життєві перспективи.

4. Постійним повчанням не закріплюйте у підлітків, схильних до правопорушень, негативну оцінку своїх учинків.

5. Не перешкоджайте їхній участі у звичайних молодіжних об’єднаннях.

6. Уникайте надто наполегливо і безцеремонно втягувати таких підлітків в суспільні справи колективу учнів.

7. Сприяйте організації педагогами та батьками спільних масових заходів, що з’єднують підлітків з різною поведінкою, світосприйняттям, успішністю.

8. Втягуйте “важких” підлітків в суспільно корисні трудові справи, використовуючи притаманну їм завзятість в досягненні поставленої мети, прагнення до першості, частково усвідомлене почуття їхньої соціальної неповноцінності.

9. По можливості, з метою перевиховання підлітків, які вже зробили помилку в житті, змініть обставини та звичні їм форми поведінки, виказуйте їм довіру, схвалюйте їхні досягнення.

10. Виховуйте у таких підлітків вміння не тільки підкорятися, а й командувати, не принижуючи та не уражуючи інтереси однолітків.

1. Пошук і знаходження шляхів підвищення мотивації до навчання у слабких учнів:

- винагорода дітей за досить незначний прогрес під час навчальної діяльності, а не за досконалість в ній;

- активне заохочення в творчій діяльності, в спорті, в різних шкільних заходах тощо.

2. Виховання теплих почуттів до школи у слабких учнів:

- дозволяти дітям брати участь у найважливіших справах школи, наділивши їх певною часткою відповідальності.

3. Не присвоювати дітям ніяких ярликів, спиратися на заохочення, підтримку, а не на покарання:

- не бажано розділяти учнів (шляхом оголошень оцінок чи розподілу по групах), бо діти позбавляються необхідної мотивації;

- корисно знаходити сильні сторони слабких учнів і хвалити їх за те, що їм вдається.

4. В роботу школи включати більше елементів, що задовольняють соціальні інтереси підлітків:

- розширювати позашкільні форми діяльності підлітків;

- залучати їх до організації такої діяльності;

- прикладом, шляхом бесід виховувати у підлітків усвідомлення, прийняття шкільних цінностей та норм.

«Якщо вчитель має тільки любов до справи, він буде добрим учителем. Якщо вчитель відчуває тільки любов до учня, як батько, мати, він буде кращим за того вчителя, який прочитав усі книжки, але не відчуває любові ні до справи, ні до учня.  Якщо учитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий учитель.                                           (Л.Н.Толстой)

УЧИТЕЛЮВАННЯ ЯК СТИЛЬ ЖИТТЯ

• Переступаючи шкільний поріг, пам’ятай: ти обрав не професію, а спосіб життя.
• Отримуючи нові знання, знайди їм місце у професійній діяльності.
• Не створюй із себе, як із професіонала, чиюсь копію, пам’ятай: ти – індивідуальність.
• Пам’ятай, що творчість, яку ти обрав, потребує постійного руху й розвитку.
• Не соромся ставити запитання колегам, а якщо не отримав повної відповіді – звернись до класиків.
• Якщо ти знаєш та вмієш те, чого не вміють твої колеги, – поділись своїми знаннями.
• Не бійся відстоювати свою думку, однак спочатку з’ясуй для себе, чи дійсно вона правильна.
• Пам’ятай: неможливо розмежувати процеси навчання та виховання.
• Ти – творча особистість, яка повинна з кожного зернятка таланту виростити квітку індивідуальності.
• Ніхто й ніколи не вирішуватиме за тебе.
• Відповідальність за прийняття рішення як в оцінюванні навчальних досягнень учнів, так і в оцінюванні їх учинків, -це повністю твоя відповідальність.

 10 ЗАПОВІДЕЙ ЯНУША КОРЧАКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. НЕ ЧЕКАЙ, ЩО ТВОЯ ДИТИНА БУДЕ ТАКОЮ, ЯК ТИ, ЧИ ТАКОЮ, ЯК ТИ ХОЧЕШ. ДОПОМОЖИ ЇЙ СТАТИ НЕ ТОБОЮ, А СОБОЮ.

2. НЕ ВИМАГАЙ ВІД ДИТИНИ ПЛАТИ ЗА ВСЕ, ЩО ТИ ДЛЯ НЕЇ ЗРОБИВ. ТИ ДАВ ЇЙ ЖИТТЯ, ЯК ВОНА МОЖЕ ВІДДЯЧИТИ ТОБІ? ВОНА ДАСТЬ ЖИТТЯ ІНШОМУ, ТОЙ — ТРЕТЬОМУ, І ЦЕ НЕЗВОРОТНИЙ ЗАКОН ВДЯЧНОСТІ

3. НЕ ЗГАНЯЙ НА ДИТИНІ СВОЇ ОБРАЗИ, ЩОБ У СТАРОСТІ НЕ ЇСТИ ГІРКИЙ ХЛІБ. БО ЩО ПОСІЄШ, ТЕ Й ЗІЙДЕ.

4. НЕ СТАВСЯ ДО ПРОБЛЕМ ДИТИНИ ЗВЕРХНЬО. ЖИТТЯ ДАНЕ КОЖНОМУ ПІД СИЛУ, І БУДЬ УПЕВНЕНИЙ, ДИТИНІ ВОНО ВАЖКЕ НЕ МЕНШЕ, НІЖ ТОБІ, А МОЖЕ БУТИ, І БІЛЬШЕ, ОСКІЛЬКИ У НЕЇ НЕМАЄ ДОСВІДУ

5. НЕ ПРИНИЖУЙ!

6. НЕ ЗАБУВАЙ, ЩО НАЙВАЖЛИВІШІ ЗУСТРІЧІ ЛЮДИНИ — ЙОГО ЗУСТРІЧІ З ДІТЬМИ. ЗВЕРТАЙ БІЛЬШЕ УВАГИ НА НИХ — МИ НІКОЛИ НЕ МОЖЕМО ЗНАТИ, КОГО МИ ЗУСТРІЧАЄМО В ДИТИНІ.

7. НЕ МУЧ СЕБЕ, ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ЗРОБИТИ ЩОСЬ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ. ПАМ’ЯТАЙ, ДЛЯ ДИТИНИ ЗРОБЛЕНО НЕДОСТАТНЬО, ЯКЩО НЕ ЗРОБЛЕНО ВСЕ.

8. ДИТИНА — ЦЕ НЕ ТИРАН, ЯКИЙ ЗАВОЛОДІВАЄ ВСІЙ ТВОЇМ ЖИТТЯМ, НЕ ТІЛЬКИ ПЛІД ВІД ПЛОТІ І КРОВІ. ЦЕ ТА ДОРОГОЦІННА ЧАША, ЯКУ ЖИТТЯ ДАЛО ТОБІ НА ЗБЕРІГАННЯ І РОЗВИТОК В НЬОМУ ТВОРЧОГО ВОГНЮ. ЦЕ РОЗКРІПАЧЕНА ЛЮБОВ МАТЕРІ І БАТЬКА, У ЯКИХ БУДЕ РОСТИ НЕ “НАША”, “СВОЯ” ДИТИНА, АЛЕ ДУША, ДАНА НА ЗБЕРІГАННЯ.

9. УМІЙ ЛЮБИТИ ЧУЖУ ДИТИНУ. НІКОЛИ НЕ РОБИ ЧУЖІЙ ТЕ, ЩО НЕ ХОТІВ БИ, ЩОБ РОБИЛИ ТВОЇЙ.

10. ЛЮБИ СВОЮ ДИТИНУ БУДЬ-ЯКОЮ — НЕТАЛАНОВИТОЮ, НЕВДАХОЮ, ДОРОСЛОЮ. СПІЛКУЮЧИСЬ З НЕЮ — РАДІЙ, БО ДИТИНА — ЦЕ СВЯТО, ЯКЕ ПОКИ ЩО З ТОБОЮ.

5 ШЛЯХІВ ДО СЕРЦЯ ДИТИНИ
(УРИВОК)

     ІНОДІ ДІТИ РОЗМОВЛЯЮТЬ МОВОЮ, ЯКУ НАМ, ДОРОСЛИМ, ВАЖКО ЗРОЗУМІТИ. ЦЕ МОЖЕ БУТИ ЇМ ЛИШЕ ЗРОЗУМІЛИЙ СЛЕНГ, АЛЕ I НАС — ДОРОСЛИХ — ТАКОЖ НЕ ЗАВЖДИ РОЗУМІЮТЬ ДІТИ, ТОМУ ЩО, РОЗМОВЛЯЮЧИ З НИМИ, МИ НЕ ЗАВЖДИ МОЖЕМО ВИСЛОВИТИ СВОЇ ДУМКИ. АЛЕ ЩЕ ГIPШЕ, КОЛИ МИ НЕ ЗАВЖДИ МОЖЕМО ВИРАЗИТИ ДИТИНІ СВОЇ ПОЧУТТЯ I ЛЮБОВ НА ЗРОЗУМІЛІЙ ЇЙ МОВІ.

     ЧИ ВМІЄТЕ ВИ ГОВОРИТИ НА МОВІ ЛЮБОВІ?

    КОЖНІЙ ДИТИНІ ВЛАСТИВО РОЗУМІТИ ЛЮБОВ БАТЬКІВ ПО-СВОЄМУ. I ЯКЩО БАТЬКИ ЗНАЮТЬ ЦЮ «МОВУ», ДИТИНА КРАЩЕ ЗРОЗУМІЄ ЇX.

     ЛЮБОВ ПОТРІБНА КОЖНІЙ ДИТИНІ, ІНАКШЕ ЇЙ НІКОЛИ НЕ СТАТИ ПОВНОЦІННОЮ ДОРОСЛОЮ ЛЮДИНОЮ. ЛЮБОВ — ЦЕ НАЙНАДІЙНІШИЙ ФУНДАМЕНТ СПОКІЙНОГО ДИТИНСТВА. ЯКЩО ЦЕ РОЗУМІЮТЬ ДОРОСЛІ, ДИТИНА ВИРОСТАЄ ДОБРОЮ I ЩЕДРОЮ ЛЮДИНОЮ.

    ОСНОВНЕ БАТЬКІВСЬКЕ ЗАВДАННЯ — ВИРОСТИТИ ЗРІЛУ ТА ВІДПОВІДАЛЬНУ ЛЮДИНУ. АЛЕ ЯКІ Б ЯКОСТІ ВИ НЕ РОЗВИВАЛИ В ДИТИНІ, ГОЛОВНЕ — БУДУВАТИ ВИХОВАННЯ НА ЛЮБОВІ. 

    
    ВПЕВНЕНІСТЬ У ЛЮБОВІ ОТОЧУЮЧИХ.

     КОЛИ ДИТИНА ВПЕВНЕНА У ЛЮБОВІ ОТОЧУЮЧИХ, ВОНА СТАЄ БІЛЬШ СЛУХНЯНОЮ, ДОПИТЛИВОЮ. 3 ЦІЄЇ ВПЕВНЕНОСТІ МАЛЮК БЕРЕ СИЛИ, ЩОБ ПРОТИСТОЯТИ ТРУДНОЩАМ, З ЯКИМИ ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ. ЦЯ ВПЕВНЕНІСТЬ ДЛЯ НЬОГО — ЯК БЕНЗОБАК ДЛЯ АВТОМОБІЛЯ! ДИТИНА ЗУМІЄ РЕАЛІЗУВАТИ СВОЇ ЗДІБНОСТІ ЛИШЕ ЗА УМОВИ, ЯКЩО ДОРОСЛІ РЕГУЛЯРНО НАПОВНЮЮТЬ ЦІЄЮ ВПЕВНЕНІСТЮ ЇЇ СЕРЦЕ. ЯК ЦЬОГО ДОСЯГТИ? ЗВИЧАЙНО, ЛЮБОВ'Ю. ПРОЯВЛЯТИ САМЕ ТОЙ СПОСІБ ПРОЯВУ ЛЮБОВІ, ЯКИЙ Є НАЙБІЛЬШ ЗРОЗУМІЛИМ ДЛЯ ДИТИНИ, ЗНАЙТИ ДЛЯ НЕЇ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ, ОСОБЛИВИЙ ШЛЯХ ВИРАЖЕННЯ ПОЧУТТІВ.

     БАТЬКІВСЬКА ЛЮБОВ ПОВИННА БУТИ БЕЗУМОВНОЮ, АДЖЕ СПРАВЖНЯ ЛЮБОВ УМОВ НЕ ВИСТАВЛЯЄ. БЕЗУМОВНА ЛЮБОВ — ЦЕ НАЙВИЩА ФОРМА ЛЮБОВІ! АДЖЕ МИ ЛЮБИМО ДИТИНУ ПРОСТО ЗА ТЕ, ЩО ВОНА Є, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ЯК ВОНА ПОВОДИТЬ СЕБЕ. МИ ВСІ ЦЕ РОЗУМІЄМО, АЛЕ ІНОДІ НЕ ВІДАЄМО СОБІ ЗВІТУ В ТОМУ, ЩО НАШУ (БАТЬКІВСЬКУ) ЛЮБОВ ДІТЯМ ДОВОДИТЬСЯ ЗАВОЙОВУВАТИ. БАТЬКИ ЛЮБЛЯТЬ ДИТИНУ, АЛЕ З ПОПРАВКОЮ: ВОНА ПОВИННА ДОБРЕ НАВЧАТИСЯ I ГАРНО СЕБЕ ПОВОДИТИ. I ЛИШЕ У ЦЬОМУ ВИПАДКУ ВОНА ОТРИМУЄ ПОДАРУНКИ, ПРИВІЛЕЇ ТА СХВАЛЕННЯ. ЗВИЧАЙНО, МИ ПОВИННІ НАВЧАТИ I ВИХОВУВАТИ ДИТИНУ.

     АЛЕ СПОЧАТКУ НЕОБХІДНО НАПОВНИТИ СЕРЦЕ ДИТИНИ ВПЕВНЕНІСТЮ У НАШІЙ БЕЗУМОВНІЙ ЛЮБОВІ! I РОБИТИ ЦЕ ТРЕБА РЕГУЛЯРНО, ЩОБ ЦЯ ВПЕВНЕНІСТЬ НЕ ВИПАРУВАЛАСЬ. ТОДІ У ДИТИНИ НЕ ВИНИКАЄ СТРАХУ, ПРОВИНИ, ВОНА БУДЕ ВІДЧУВАТИ, ЩО ПОТРІБНА. БЕЗУМОВНУ ЛЮБОВ НІЩО НЕ МОЖЕ ПОХИТНУТИ. МИ ЛЮБИМО ДИТИНУ, НАВІТЬ ЯКЩО ВОНА НЕКРАСИВА I ЗІРОК З НЕБА НЕ ДІСТАЄ. МИ ЛЮБИМО ЇЇ, ЯКЩО ВОНА НЕ ВИПРАВДОВУЄ НАШИХ НАДІЙ. I НАЙВАЖЧЕ — МИ ЛЮБИМО ЇЇ, ЩОБ ВОНА НЕ ЗРОБИЛА. ЦЕ НЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО БУДЬ-ЯКИЙ ВЧИНОК ДИТИНИ МИ ВИПРАВДОВУЄМО. ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО МИ ЛЮБИМО ДИТИНУ I ПОКАЗУЄМО ЇЙ ЦЕ, НАВІТЬ ЯКЩО ЇЇ ПОВЕДІНКА НЕ НАЙКРАЩА.

     СПІЛКУЮЧИСЬ З ДІТЬМИ, НЕОБХІДНО ЧАСТІШЕ НАГАДУВАТИ СОБІ:

1. ПЕРЕД НАМИ ДІТИ.

2. ВОНИ ПОВОДЯТЬ СЕБЕ ЯК ДІТИ.

3. БУВАЄ, ЩО ЇХНЯ ПОВЕДІНКА ДІЄ НАМ НА НЕРВИ.

4. ЯКЩО МИ ВИКОНУЄМО СВОЇ БАТЬКІВСЬКІ ОБОВ'ЯЗКИ I ЛЮБИМО ДІТЕЙ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЇX ВИТІВКИ, ВОНИ, ПОДОРОСЛІШАВШИ, ВИПРАВЛЯЮТЬСЯ.

5. ЯКЩО ВОНИ ПОВИННІ ДОГОДИТИ МЕНІ, ЩОБ ЗАСЛУЖИТИ ЛЮБОВ, ЯКЩО МОЯ ЛЮБОВ УМОВНА, ДІТИ ЇЇ НЕ ВІДЧУЮТЬ. ТОДІ ВОНИ ГУБЛЯТЬ ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ Й НЕ ЗДАТНІ ПРАВИЛЬНО ОЦІНЮВАТИ ВЛАСНІ ВЧИНКИ, А ЗНАЧИТЬ, НЕ МОЖУТЬ КОНТРОЛЮВАТИ ЇX, ПОВОДИТИСЬ БІЛЬШ ЗРІЛО.

6. ЯКЩО ПЕРШ, НІЖ ЗАСЛУЖИТИ ЛЮБОВ, ВОНИ ПОВИННІ СТАТИ ТАКИМИ, ЯКИМИ МИ ХОЧЕМО ЇX БАЧИТИ, ВОНИ СТАНУТЬ НЕВПЕВНЕНИМИ У СОБІ: «СКІЛЬКИ НЕ НАМАГАЙСЯ — ВИМОГИ НАДТО ВИСОКІ». А В РЕЗУЛЬТАТІ — НЕВПЕВНЕНІСТЬ, ТРИВОЖНІСТЬ, ЗАНИЖЕНА САМООЦІНКА ТА ОЗЛОБЛЕНІСТЬ.

7. ЯКЩО МИ ЛЮБИМО ЇX, НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НІ НА ЩО, ВОНИ ЗАВЖДИ ЗМОЖУТЬ КОНТРОЛЮВАТИ СВОЮ ПОВЕДІНКУ Й НЕ ПІДДАВАТИСЯ ТРИВОЗІ.

     НАЙГОЛОВНІШЕ — ЛЮБИТИ!

     ПЕРШІ РОКИ. ДЛЯ НЕМОВЛЯТИ МОЛОКО I НІЖНІСТЬ — СИНОНІМИ. ВОНО НЕ РОЗРІЗНЯЮТЬ ТАКІ РЕЧІ, ЯК ЇЖА ТА ЛЮБОВ. БЕЗ ЇЖІ ДИТИНА НЕ ВИЖИВЕ, I БЕЗ ЛЮБОВІ ТАКОЖ. ЯКЩО ДИТИНА НЕ ЗНАЄ ПРИХИЛЬНОСТІ, ВОНА ПОМИРАЄ ЕМОЦІЙНО, ВОНА НЕ ЗДАТНА ЖИТИ ПОВНОЦІННИМ ЖИТТЯМ. МАЙЖЕ УСІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВОДЯТЬ, ЩО ЕМОЦІЙНИЙ ФУНДАМЕНТ ЗАКЛАДАЄТЬСЯ ПРОТЯГОМ ПЕРШИХ ПІВТОРА РОКІВ. ОСОБЛИВО ВАГОМУ РОЛЬ ТУТ ВІДІГРАЮТЬ ВЗАЄМИНИ ДИТИНИ З МАТІР'Ю. ЇЖА, ЯКА ЗАБЕЗПЕЧУЄ МАЙБУТНЄ ЕМОЦІЙНЕ ЗДОРОВ'Я, ЦЕ

• ДОТИК;

• ЛАСКАВІ СЛОВА;

• НІЖНА ОПІКА.

     ТА ДИТИНА РОСТЕ. ВЧИТЬСЯ ХОДИТИ, ГОВОРИТИ, ВОНА ВСЕ БІЛЬШЕ УСВІДОМЛЮЄ СЕБЕ ЯК ОСОБИСТІСТЬ. ВОНА ВІДОКРЕМЛЮЄ СЕБЕ ВІД ІНШИХ — Є ВОНА, Є ІНШІ. ВОНА, ЯК I РАНІШЕ, ЗАЛЕЖИТЬ ВІД МАТЕРІ, АЛЕ ТЕПЕР РОЗУМІЄ, ЩО ВОНА I МАМА — ЦЕ НЕ ОДНЕ Й ТЕЖ САМЕ.

       ДИТИНА СТАЄ СТАРШОЮ I ТЕПЕР МОЖЕ ЛЮБИТИ БІЛЬШ АКТИВНО. ТЕПЕР ВОНА НЕ ПРОСТО ОТРИМУЄ ЛЮБОВ, ВОНА МОЖЕ НА НЕЇ ВІДПОВІСТИ! ДИТИНА ЩЕ НЕ ГОТОВА ДО САМОВІДДАЧІ. ВОНА ПО-ДИТЯЧОМУ ЕГОЇСТИЧНА. АЛЕ ПРОТЯГОМ НАСТУПНИХ РОКІВ ЇЇ ЗДАТНІСТЬ ВИРАЖАТИ ЛЮБОВ ЗРОСТЕ. I ЯКЩО ДИТИНА, ЯК I РАНІШЕ, ВІДЧУВАЄ ЛЮБОВ СТАРШИХ, ВСЕ ЧАСТІШЕ ВОНА БУДЕ ДІЛИТИСЯ СВОЄЮ.

     ПІДЛІТКОВИЙ ВІК. ПЕРЕХІДНИЙ ВІК САМ ПО СОБІ НЕ ЗАГРОЗЛИВИЙ, АЛЕ ДИТИНА, ЯКА ВСТУПАЄ В НЬОГО БЕЗ ВПЕВНЕНОСТІ У ЛЮБОВІ ОТОЧУЮЧИХ, ОСОБЛИВО ВРАЗЛИВА. ВОНА НЕ ГОТОВА ЗУСТРІТИСЯ З ТАКОЮ КІЛЬКІСТЮ ПРОБЛЕМ. ДІТИ, ЯКІ НЕ ЗНАЛИ БЕЗУМОВНОЇ ЛЮБОВІ, САМОТУЖКИ ПРИВЧАЮТЬСЯ ДАВАТИ ЛЮБОВ «ПО БАРТЕРУ» —В ОБМІН НА ЩОСЬ. ВОНИ ДОРОСЛІШАЮТЬ, СТАЮТЬ ПІДЛІТКАМИ, В ІДЕАЛІ ОВОЛОДІВАЮЧИ ДО ТОГО ЧАСУ МИСТЕЦТВОМ МАНІПУЛЮВАННЯ БАТЬКАМИ. ДОКИ ТАКІЙ ДИТИНІ ДОГОДЖАЮТЬ, ВОНА МИЛА Й ПРИВІТНА, ЛЮБИТЬ БАТЬКІВ, АЛЕ ЯК ТІЛЬКИ ЩОСЬ НЕ ПО ЇЇ НОРОВУ, ВОНА ПЕРЕСТАЄ ЛЮБИТИ ЇХ. У ВІДПОВІДЬ НА ЦЕ БАТЬКИ, ЯКІ ТАКОЖ НЕ ВМІЮТЬ ЛЮБИТИ БЕЗУМОВНО, ПОЗБАВЛЯЮТЬ ДИТИНУ ЛЮБОВІ ВЗАГАЛІ. ПОГОДЬТЕСЯ — ЦЕ ПОРОЧНЕ КОЛО, У РЕЗУЛЬТАТІ ЯКОГО ПІДЛІТОК СТАЄ ОЗЛОБЛЕНИМ I РОЗЧАРОВАНИМ

     ЩОБ ДИТИНА ВІДЧУЛА ВАШУ ЛЮБОВ, ВИ ПОВИННІ ЗНАЙТИ ОСОБЛИВИЙ ШЛЯХ ДО ЇЇ СЕРЦЯ I НАВЧИТИСЯ ПРОЯВЛЯТИ СВОЮ ЛЮБОВ, ВИХОДЯЧИ З ЦЬОГО. ДІТИ ПО-РІЗНОМУ ВІДЧУВАЮТЬ ЛЮБОВ, АЛЕ КОЖНА ДИТИНА ПОТРЕБУЄ ЇЇ. ІСНУЄ 5 СПОСОБІВ (ОСНОВНИХ), ЯКИМИ ДІТИ ВИРАЖАЮТЬ ЛЮБОВ:

1) ДОТИК;

2) СЛОВА ЗАОХОЧЕННЯ;

3) ЧАС;

4) ПОДАРУНКИ;

5) ДОПОМОГА.

     ЯКЩО В СІМ’Ї ДЕКІЛЬКА ДІТЕЙ, ТО НАВРЯД МОВИ ЇХНЬОЇ ЛЮБОВІ СПІВПАДАЮТЬ. У ДІТЕЙ РІЗНІ ХАРАКТЕРИ, I ЛЮБОВ ВОНИ СПРИЙМАЮТЬ ПО-РІЗНОМУ. 3 КОЖНОЮ ДИТИНОЮ НЕОБХІДНО ГОВОРИТИ НА ЇЇ РІДНІЙ МОВІ ЛЮБОВІ. АЛЕ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ УСПІШНО ВПРОВАДИТИ ДАНИЙ ШЛЯХ, НАМ НЕОБХІДНО ЩЕ РАЗ ПІДКРЕСЛИТИ НЕОБХІДНІСТЬ БЕЗУМОВНОЇ ЛЮБОВІ ДО ДИТИНИ. I ВАЖЛИВО ПАМ'ЯТАТИ, ЩО ДО П'ЯТИ РОКІВ У ДИТИНИ НЕМОЖЛИВО ВСТАНОВИТИ ЛИШЕ ОДИН ШЛЯХ ДО ЙОГО СЕРЦЯ.

     ДОТИК — ОДИН ІЗ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПРОЯВІВ ЛЮБОВІ ЛЮДИНИ. У ПЕРШІ РОКИ ЖИТТЯ ДИТИНИ НЕОБХІДНО, ЩОБ ДОРОСЛІ БРАЛИ ЇЇ НА РУКИ, ОБНІМАЛИ, ГЛАДИЛИ ПО ГОЛІВЦІ, ЦІЛУВАЛИ, САДОВИЛИ ЇЇ НА КОЛІНА ТОЩО. ТАКТИЛЬНА ЛАСКА ОДНАКОВО ВАЖЛИВА ЯК ДЛЯ ХЛОПЧИКІВ, ТАК I ДЛЯ ДІВЧАТОК. ТОМУ, КОЛИ ВИ ВИРАЖАЄТЕ СВОЮ ЛЮБОВ ЗА ДОПОМОГОЮ НІЖНИХ ДОТИКІВ, ПОЦІЛУНКІВ, ЦИМ МОЖНА СКАЗАТИ НАБАГАТО БІЛЬШЕ, НІЖ СЛОВАМИ «Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ».

     СЛОВА ЗАОХОЧЕННЯ. КОЛИ МИ ХВАЛИМО ДИТИНУ, МИ ДЯКУЄМО ЇЙ ЗА ТЕ, ЩО ВОНА ЗРОБИЛА, ЧОГО ДОСЯГЛА САМА. ПРОТЕ НЕ ТРЕБА ХВАЛИТИ ДИТИНУ НАДТО ЧАСТО ТОМУ, ЩО СЛОВА ВТРАТЯТЬ УСЮ СИЛУ I СЕНС. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО КОЖНА ПОХВАЛА МАЄ БУТИ ОБҐРУНТОВАНОЮ ТА ЩИРОЮ. У СПІЛКУВАННІ З ДИТИНОЮ НАМАГАЙТЕСЯ ГОВОРИТИ СПОКІЙНО I М'ЯКО, НАВІТЬ ТОДІ, КОЛИ ВИ НЕЗАДОВОЛЕНІ. СЛІД МЕНШЕ ВИМАГАТИ ВІД ДИТИНИ I ЧАСТІШЕ ПРОСИТИ ЇЇ: «ТИ НЕ МІГ БИ...», «МОЖЕ ЗРОБИШ...», «МЕНІ БУЛО Б ПРИЄМНО, КОЛИ ТИ...». ЯКЩО У ВАС ВИРВАЛОСЯ ГРУБЕ ЗАУВАЖЕННЯ, СЛІД ВИБАЧИТИСЯ ПЕРЕД ДИТИНОЮ. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО ПОСТІЙНА КРИТИКА ШКОДИТЬ ЇЙ; БО ВОНА АЖ НІЯК НЕ Є ДОКАЗОМ БАТЬКІВСЬКОЇ ЛЮБОВІ КОЖНОГО ДНЯ ДАРУЙТЕ ДИТИНІ ПРИЄМНІ СЛОВА ПІДТРИМКИ, ЗАОХОЧЕННЯ, СХВАЛЕННЯ, ЛАСКИ, ЯКІ СВІДЧИТИМУТЬ ПРО ЛЮБОВ ДО НЕЇ.

     ЧАС — ЦЕ ВАШ ПОДАРУНОК ДИТИНІ. ВИ НІБИ ГОВОРИТЕ: «ТИ ПОТРІБНА МЕНІ, МЕНІ ПОДОБАЄТЬСЯ БУТИ З ТОБОЮ». ІНОДІ ДІТИ РОБЛЯТЬ ПОГАНІ ВЧИНКИ САМЕ З МЕТОЮ, ЩОБ БАТЬКИ ЗВЕРНУЛИ НА НИХ УВАГУ: БУТИ НАКАЗАНИМ ВСЕ Ж КРАЩЕ, НІЖ БУТИ ЗАБУТИМ. ПРОВОДИТИ ЧАС РАЗОМ —ЗНАЧИТЬ ВІДДАТИ ДИТИНІ СВОЮ УВАГУ СПОВНА. ФОРМИ СУМІСНОГО ПРОВЕДЕННЯ ЧАСУ В КОЖНІЙ СІМ’Ї РІЗНІ: ЧИТАННЯ КАЗОК, БЕСІДА ЗА СІМЕЙНОЮ ВЕЧЕРЕЮ, ГРА У ФУТБОЛ, РЕМОНТ МАШИНИ, ДОПОМОГА НА ДАЧІ ТОЩО. I ЯК БИ ВИ НЕ БУЛИ ЗАЙНЯТІ, ХОЧА Б КІЛЬКА ГОДИН НА ТИЖДЕНЬ ПОДАРУЙТЕ НЕ ЛИШЕ ХАТНІМ СПРАВАМ, ТЕЛЕВІЗОРУ, ІНШИМ ВЛАСНИМ УПОДОБАННЯМ, А В ПЕРШУ ЧЕРГУ — СВОЇЙ ДИТИНІ.

     ПОДАРУНОК — ЦЕ СИМВОЛ ЛЮБОВІ ТОДІ, КОЛИ ДИТИНА ВІДЧУВАЄ, ЩО БАТЬКИ ДІЙСНО ТУРБУЮТЬСЯ ПРО НЕЇ БАГАТО БАТЬКІВ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПОДАРУНКИ, ЩОБ ВІДКУПИТИСЯ ВІД ДИТИНИ. ДІТИ, ЯКІ ОДЕРЖУЮТЬ ТАКІ ПОДАРУНКИ, ПОЧИНАЮТЬ ДУМАТИ, НІБИ ЛЮБОВ МОЖНА ЗАМІНИТИ РІЗНИМИ РЕЧАМИ. ТОМУ ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО СПРАВА НЕ В КІЛЬКОСТІ. НЕ НАМАГАЙТЕСЯ ВРАЗИТИ ДИТИНУ ЦІНОЮ, РОЗМІРАМИ I КІЛЬКІСТЮ ПОДАРУНКІВ. ЯКЩО ВИ ХОЧЕТЕ ВІДДЯЧИТИ ДИТИНІ ЗА ПОСЛУГУ — ЦЕ ПЛАТА, ЯКЩО НАМАГАЄТЕСЯ ПІДКУПИТИ ЇЇ —ХАБАР. СПРАВЖНІЙ ПОДАРУНОК ДАЄТЬСЯ НЕ В ОБМІН НА ЩОСЬ, А ПРОСТО ТАК. СЮРПРИЗАМИ МОЖУТЬ БУТИ ТІЛЬКИ РІЗДВЯНІ ПОДАРУНКИ ТА ПОДАРУНКИ ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ. ІНШІ ПОДАРУНКИ КРАЩЕ ВИБИРАТИ З ДІТЬМИ, ОСОБЛИВО ЯКЩО ЦЕ ОДЯГ. ПОДАРУНКИ НЕ ОБОВ'ЯЗКОВО КУПУВАТИ. ЇХ МОЖНА ЗНАХОДИТИ, РОБИТИ САМИМ. ПОДАРУНКОМ МОЖЕ СТАТИ ВСЕ, ЩО ЗАВГОДНО: ПОЛЬОВІ КВІТИ, КАМІНЧИКИ, ЧУДЕРНАЦЬКОЇ ФОРМИ ГІЛОЧКИ, ПІР’ЯЧКА, ГОРІШОК ТОЩО. ГОЛОВНЕ — ПРИДУМАТИ, ЯК ЙОГО ПОДАРУВАТИ.

     ДОПОМОГА. МАТЕРИНСТВО ТА БАТЬКІВСТВО БАГАТО В ЧОМУ ПОДІБНІ ДО ПРОФЕСІЙ, I ДУЖЕ НЕЛЕГКИХ. МОЖНА СКАЗАТИ, ЩО КОЖНИЙ З БАТЬКІВ НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВИКОНАННЯ ДОВГОСТРОКОВОГО (ПРИНАЙМНІ ДО ДОСЯГНЕННЯ ДИТИНОЮ 18 РОКІВ) КОНТРАКТУ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ НЕНОРМОВАНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ. КОЖНОГО ДНЯ ДІТИ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ДО ВАС ІЗ РІЗНОМАНІТНИМИ ЗАПИТАННЯМИ, ПРОХАННЯМИ. ЗАВДАННЯ БАТЬКІВ —ПОЧУТИ ЇX I ВІДПОВІСТИ НА НИХ. ЯКЩО МИ ДОПОМАГАЄМО ДИТИНІ Й РОБИМО ЦЕ З РАДІСТЮ, ТО ДУША ЇЇ НАПОВНЮЄТЬСЯ ЛЮБОВ'Ю. ЯКЩО БАТЬКИ БУРКОТЯТЬ I СВАРЯТЬ ДИТИНУ, ТАКА ДОПОМОГА ЇЇ НЕ РАДУЄ.

     ДОПОМАГАТИ ДІТЯМ — НЕ ОЗНАЧАЄ ПОВНІСТЮ ОБСЛУГОВУВАТИ ЇX. СПОЧАТКУ МИ ДІЙСНО БАГАТО РОБИМО ЗА НИХ. ПРОТЕ ПОТІМ, КОЛИ ВОНИ ПІДРОСТУТЬ, МИ МУСИМО НАВЧИТИ ЇХ ВСЬОМУ, ЩОБ I ВОНИ ДОПОМАГАЛИ НАМ.

     НА КОЖНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ДИТИНИ МИ ВИКОРИСТОВУЄМО РІЗНІ «МОВИ» НАШОЇ ЛЮБОВІ ТОМУ ДЛЯ БАТЬКІВ ВАЖЛИВО ОБРАТИ САМЕ ТУ «МОВУ» (ДОТИК, СЛОВА ЗАОХОЧЕННЯ, ЧАС, ПОДАРУНКИ, ДОПОМОГА), ЯКА ВЕДЕ ДО СЕРЦЯ ДИТИНИ.

(ФРАГМЕНТ З ОДНОІМЕННОЇ КНИГИ ГЕРІ ЧЕПМЕНА ТА РОССА КЕМПБЕЛА)

Сім правил успішного виховання

ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ І ЇХ ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я.

Шкідливі звички — не корисні або  шкідливі дії, які люди повторюють знову і знову, незважаючи на те, що вони створюють загрозу для здоров’я і  можуть мати в собі елементи психічних розладів.

Звичка — це  форма поведінки , яка в певних умовах набуває характеру потреби. Якщо звичка робить негативний вплив на організм людини, на його здоров’я, руйнує його життя — це шкідлива звичка.

Багато шкідливих звичок  набувають характер залежності, тобто людина знає про шкоду звички, але не може від неї позбутися через те, що вона приносить короткочасне задоволення або полегшення. Деякі шкідливі звички зберігаються, тому що людина не підозрює про свою звичкою або не вважає її шкідливою (в усякому разі, для себе).

До шкідливих звичок людини, які можуть мати негативний вплив на організм людини, можна віднести: куріння, алкоголізм, наркоманію, токсикоманію.

Серед основних причин виникнення і поширення шкідливих звичок можна назвати:

— Соціальна узгодженість. Якщо та чи інша модель поведінки прийнята у сім’ї, класі, серед друзів, тобто у найближчому оточенні, він відчуває необхідність слідувати їй, щоб показати свою приналежність до цієї групи, і звідси — мода на шкідливі звички.

— Задоволення. Одна з головних причин, чому люди йдуть шкідливим звичкам, — це супутні і приємні (спочатку) відчуття, від хорошого самопочуття і релаксації до містичної ейфорії. Далі виникає пряма залежність.

— Цікавість змушує деяких людей почати самим слідувати шкідливим звичкам.

Відхід від фізичного стресу. Більшості людей вдається справлятися з найбільш стресовими ситуаціями їх життя, але деякі намагаються знайти притулок у формі залежності.

-Невміння правильно використовувати вільний час.

— Відчуження і невлаштованість у житті

Однією із негативних звичок є куріння

Чим небезпечне куріння ? Оскільки вдихається дим то обпікає слизові і ще в ньому міститься велика кількість шкідливих речовин (бензопірен, нітрозаміни, чадний газ, частинки сажі і т. д.), куріння (незалежно від використовуваного препарату) підвищує ризик розвитку раку легенів, рота і дихальних шляхів, хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ), психічних, серцево-судинних та інших захворювань. В даний час найбільш поширеними наслідками тривалого куріння є виникнення ХОЗЛ і розвиток різних пухлин дихальної системи, 90% випадків раку легенів пов’язано з курінням.

Залежність від тютюнопаління може бути як психологічна, так і фізична. При психологічної залежності людина тягнеться за цигаркою, коли перебуває в кращий компанії, або в стані стресу, нервової напруги, для стимуляції розумової діяльності.за цигаркою. При фізичної залежності вимога організмом нікотинової дози так сильна, що вся увага кращого зосереджується на пошуку сигарети, ідея куріння стає настільки нав’язливою, що більшість інших потреб (зосередження на роботі, угамування голоду, відпочинок, сон і т. д.) йдуть на другий план .

Алкоголізм — захворювання, різновид токсикоманії, що характеризується хворобливою пристрастю до алкоголю (етилового спирту), з психічною та фізичною залежністю від нього, що супроводжується систематичним споживанням алкогольних напоїв, незважаючи на негативні наслідки. Негативні наслідки можуть виражатися психічними та фізичними розладами, а також порушеннями соціальних відносин особи, яка страждає цим захворюванням.

Алкоголь діє токсичним впливом на мембрани клітин, розширює судини і збільшує тепловіддачу, підвищує виділення сечі і секрецію соляної кислоти в шлунку. Тривале зловживання алкоголем призводить до незворотних змін внутрішніх органів. На тлі хронічного алкоголізму розвиваються такі захворювання, як алкогольна кардіоміопатія, алкогольний гастрит, алкогольний панкреатит, алкогольний гепатит, алкогольна нефропатія, алкогольна енцефалопатія, різні типи анемії, порушення імунної системи, ризик крововиливу в мозок .

У процесі алкогольного сп’яніння пригнічується не тільки функція кори головного мозку, але і підкіркових структур (мозочок, базальні ядра, стовбур мозку).  Виникають психічні розлади, зумовлені хронічною алкогольною інтоксикацією. Відомо кілька типів алкогольних психозів: алкогольний делірій (біла гарячка, delirium tremens), алкогольна депресія, алкогольний галюциноз, алкогольні маревні психози, алкогольна епілепсія. Алкогольний делірій — один з найбільш часто зустрічаються алкогольних психозів, що розвивається на тлі метаболічних розладів, викликаних хронічним алкоголізмом

Діти алкоголіків мають знижений розумовий потенціал, страждають різними хворобами центральної нервової системи, що в кінцевому підсумку гальмує нормальний розвиток суспільства в цілому. Лікування тривале і малоефективне.

Наркоманія, токсикоманія

Наркоманія визначається як, захворювання, обумовлене залежністю від наркотичних засобів або психотропних речовин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та їх прекурсорі.

Різні наркотики викликають різну залежність. Одні наркотики викликають сильну психологічну залежність, але не викликають фізичної залежності. Інші ж, навпаки, викликають сильну фізичну залежність. Багато наркотики викликають і фізичну, і психологічну залежність.

«Непереборне потяг» пов’язане з психічною (психологічною), а іноді й фізичної (фізіологічної) залежністю від наркотиків.   Фізична залежність означає тяжкі і навіть болісні відчуття, хворобливий стан при перерві в постійному прийомі наркотиків (т. н. Абстинентний синдром, ломка). Від цих відчуттів тимчасово позбавляє поновлення прийому наркотиків. Серед причин виникнення і розвитку наркоманії найчастіше називають особливості характеру, психічні та фізичні розлади, вплив різних соціальних чинників. Нерідкі також випадки виникнення наркоманії серед хворих, змушених тривалий час приймати наркотичні речовини в медичних цілях. Багато лікарські засоби, що застосовуються в офіційній медицині (в основному снодійні, заспокійливі і знеболюючі), можуть викликати важкі види наркотичної залежності, Що є серйозним ускладненням при їх застосуванні.

Вплив наркотиків на здоров’я

Дихання є одним з основних умов життя. Всі знають, що під час вдиху організм одержує кисень, під час видиху виділяє вуглекислий газ. Глибина і частота дихання регулюються потребами організму. У механізмах регуляції беруть участь хеморецептори, які збуджуються вуглекислим газом. Якщо концентрація вуглекислого газу підвищується, то ці рецептори збуджуються, а від них збудження по нервах передається в дихальний центр. Дихальний центр підвищує глибину і частоту дихання. Так буває в нормі.

Гіпоксія розвивається зазвичай в старечому віці в результаті хвороб легенів, серця, судин, а також отруєнь алкоголем, чадним газом та інших хвороб. Гіпоксія є безпосередньою причиною смерті при більшості захворювань.

Наркомани також найчастіше помирають від зупинки дихання при випадковому передозуванні наркотиків. Смерть настає вже через 5 хвилин після  вживання наркотику. Допомогу зазвичай не можуть і не встигають надати.

Молодій людині, що вирішив спробувати дію наркотику для випробування задоволення, треба знати, що тим самим він дозволяє надіти на свою шию зашморг, який поступово буде затягуватися все його вже недовге життя і, врешті-решт, задушить.

Шкідливі звички не тільки впливають на життя і здоров’я молодого покоління, але приносять біль і нестерпні муки рідним та близьким, впливають на здоров’я та життя майбутніх поколінь. Здоровий спосіб життя, заняття фізкультурою, спортом, уміння розважатися та мати власні приємні звички – надає великі можливості для розвитку особистості, уміння знайти свій шлях у житті та бути здоровим і активним до глибокої старості.

Ми за здоровий спосіб життя!

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання батьками обов’язків щодо виховання дітей

  Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми, відповідальності батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків завжди є важливими й актуальними.

  Законом України “Про охорону дитинства” визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

  Обов’язки батьків висвітлені в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якого батьки зобов’язані:

• виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
• піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
• забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;
• поважати дитину.

  Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

  За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності: адміністративної, кримінальної та сімейно–правової.

  Адміністративна відповідальність передбачена статтею 184 кодексу України про адміністративні правопорушення.

  Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі.

  Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  У статті 180 кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами - тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Кримінальна відповідальність передбачена статтею 166 Кримінального кодексу України та наступає за злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

  Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб), – карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк окреслено у ч.1. ст. 150-1 Кримінального кодексу України.

  Стаття 164 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

  Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

  Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

  У статтях 164 і 165 цього ж Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

  Стаття 304 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

  Зокрема, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

  Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього, - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років.

  З приводу сімейно-правової відповідальності, то у статті 164 Сімейного кодексу України зазначено, що за наявності відповідних підстав батьки можуть бути позбавлені батьківських прав.

  Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1. не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2. ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3. жорстоко поводяться з дитиною;
4. є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5. вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6. засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

  Позбавити батьків батьківських прав можна і за злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти. Про це йдеться у ст. 47 Закону України «Про загальну середню освіту».

  Шановні батьки!

  Треба пам’ятати, що виховання дітей – відповідальна справа. Розуміння між батьками, взаємоповага, підтримка, самореалізація, баланс сімейного та особистого життя, змістовне дозвілля, спільна участь у вихованні дітей, рівний розподіл домашньої роботи, як компоненти ідеї гендерної рівності, створюють сімейне середовище, сприятливе для розвитку дитини, дотримання її прав, формування гармонійної особистості.

  Щаслива сім’я – найкращий життєвий приклад для наслідування.

Чому дітям буває важко вчитися?

Причин дуже багато. Перерахуємо деякі з них:

1. Незрілість вольової поведінки і особистості дитини (інфантилізм, який буває в декількох формах).

Якщо коротко, то домінуючим в поведінці цих дітей є потяг до ігор, забавлянок, отримання задоволень. Примусити таку дитину розв'язувати якісь «нудні» для неї приклади або писати палички буває досить тяжко. Вона біжить, сміється. Ховається, тобто спочатку сприймає все як продовження гри. Підвищений голос і покарання часто не досягають мети. Таких дітей треба зацікавити процесом занять і проводити серйозну роботу під керівництвом спеціалістів (залежно від форми інфантилізму).

2. Недостатність рухових вмінь (моторики).

Ще в дитсадку на заняттях фізкультурою, ритмікою такі діти відстають від своїх однолітків, вони неповороткі, не в змозі намалювати сонечко, коло, ялинку. У школі дуже важко оволодівають навичками письма, напружують руку, пальці швидко втомлюються. Таким дітям потрібно тренувати пальці, робити гімнастику для рук, малювати кола, овали, вирізати за контуром та інше.

3. Труднощі у засвоєнні програми, пов'язані з порушенням пам'яті.

4. Труднощі у засвоєнні навичок письма.

Дитина не може навчитися грамотно пасати. Замінює одні букви іншими. Не диференціює звуки, наприклад, [ж] і [ш]. Помилки відрізняються від тих, які робить неуважна дитина, або та, що не вивчила правила правопису (такі помилки отримали назву дисграфічних).

5. Труднощі у засвоєнні навичок читання.

Дитина не може засвоїти, яким звуком позначається буква.

6. Труднощі, пов'язані з оволодінням математичними навичками.

7. Труднощі, пов'язані з обмеженою загальною обізнаністю дітей.

8. Труднощі у навчанні, пов'язані з фізичним станом як наслідком довготривалих хронічних хвороб (наприклад, хронічних тонзилітів, бронхітів, ревматизмів, циститів, алергічних захворювань тощо).

При цьому, звичайно, знижується працездатність, погіршується увага, пам'ять. Спостерігаються інші порушення. І перш ніж звинувачувати дитину в лінощах, небажанні вчитися, треба подумати, а в чому ж причина?

Чи можна відповісти на ці питання, коли життя підкидає кожний день все нові й нові? Мабуть ні. Але слід пам'ятати: якщо ви турбуєтесь про дитину, по-справжньому турбуєтесь, вимогливо ставитесь до себе як до батьків, то правильну відповідь ви знайдете обов'язково.