Поради батькам п'ятикласників

Міністерства освіти і науки України

від 24.05.2013 № 1/9-368

Поради батькам п'ятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
    
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
    
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
    
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
    
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
    
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
    
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: "Як пройшов твій день у школі?". Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та детал
9. і, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
    
10. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
     
11. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
     
12. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
     
13. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

12.09.2018 року в Енергодарському багатопрофільному ліцеї відбулася зустріч учнів 7-Б класу  із представником ювенальної превенції Енергодарського ВП ГУНП старшим інспектором Денесюком І.В., який провів «Урок із поліцейським» на теми: «Правила поведінки в школі», «Відповідальність дітей та батьків за адміністративні правопорушення», «Насилля в сім’ї та школі».

Учні уважно слухали представника ювенальної превенції і задавали різні питання, які їх цікавлять. 

Дана зустріч була дуже інформативною та корисною для підлітків. Будемо і надалі співпрацювати із ювенальною превенцією з метою попередження різноманітних правопорушень.

ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО - ЦЕ

- фізичне (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті);

- сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи);

- психологічне (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю);

- економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися).

ХТО НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО?

Кривдник з числа таких осіб:

- подружжя;

- особи, які проживають (проживали) спільно однією сім’єю;

- їх родичі;

- опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі;

- колишнє подружжя;

- наречені;

- особи, які мають спільних дітей.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА?

Одразу викликати поліцію – 102!
Звернутися на «гарячу лінію» - 116-123 (цілодобово та безкоштовно в межах України)

Якщо Ви стали свідком насильства стосовно дитини – негайно повідомте про це службу у справах дітей! Захистіть дитину від домашнього насильства!

Найнебезпечніший співучасник домашнього насильства – мовчання!

ДЕ І ЯК ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ?

- безоплатна юридична допомога (захист, представництво у суді, складання документів)

Постраждалим від домашнього насильства гарантується правовий захист, правові послуги призначеного адвоката (юриста) оплачує держава.

Контакти центрів: www.legalaid.gov.ua/ua/local-centres

- психологічна підтримка та соціальні послуги (консультування, кризове та екстрене втручання, соціальний супровід, посередництво тощо) у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, мобільних бригадах соціально-психологічної допомоги

Контакти центрів: http://www.msp.gov.ua/news/14911.html
Контакти мобільних бригад: http://www.msp.gov.ua/news/14910.html

-  тимчасовий притулок у центрі соціально-психологічної допомоги, кризовому центрі або притулку для жертв домашнього насильства.

Контакти центрів: http://www.msp.gov.ua/news/14909.html

Потрапити до такого закладу можна, звернувшись до місцевої державної адміністрації або  міської ради.

Якщо Ви стали свідком домашнього насильства щодо своїх близьких, рідних, знайомих, звертайтеся до поліції! Ваша небайдужість може врятувати чиєсь життя*

*За статистикою, щороку понад 600 жінок в Україні гинуть в результаті домашнього насильства.
Згідно з дослідженнями за оцінками експертів менше 23% постраждалих звертаються за допомогою.

Разом зробимо Україну вільною від насильства!

(інформація взята з сайту http://pravo.minjust.gov.ua/ )

Буллинг в школе: что это такое и как с ним бороться

Буллинг – это травля одного ребенка другим, агрессивное преследование, которое часто распространено в школах. Факты ICTV подробнее узнали о его причинах и том, как с этим бороться.

•  14
•  -
•  -
•  E-mail
•  Печать

Почему начинается буллинг?

Случаи насилия среди учеников всегда были частью школы, однако сейчас они становятся все заметнее. На сегодняшний день в Украине жертвами буллинга становятся 8 из 10 детей. Начало этому дает такой себе рэкет в отношении младшекласников, когда, например, старшие дети отбирают у них мобильные телефоны. Среди же детей 11-15 лет распространены сплетни, унизительные шутки и бойкот.

По словам психолога Светланы Кривцовой, травлю всегда начинает один человек для того, чтобы утвердить свой авторитет, развлечься или получить какую-то выгоду.

– Остальные дети, наблюдая за действиями буллера, либо их игнорируют, либо возмущаются и пытаются вмешаться. Но видя, что жертва не сопротивляется, а учитель их инициативу не поддерживает, дети испытывают беспомощность, и их настроение может измениться – от сочувствия жертве к раздражению и равнодушию, – объяснила психолог.

Основные признаки буллинга и так называемого моббинга (менее радикальных оскорблений) это:

• Неравенство сил агрессора и жертвы;
• Повторяемость насилия;
• Острая эмоциональная реакция жертвы.

Чаще всего травля происходит в школах, где дети апатичны и разочарованы, а их потребность в признании и понимании не удовлетворена. Там же, где оскорбление чести человека считается нарушением более тяжелым, чем прогул или вандализм, буллинг возникает очень редко и скорее является исключением из правил.

Громкие случаи насилия

Одним из самых ярких примеров буллинга стало избиение девочками-подростками двух своих ровесниц. Другие подростки, которые стояли рядом, никак не вмешивались в конфликт, а наоборот подначивали школьниц и снимали все на видео. Девочек спасло только то, что пенсионерка увидела это в окно своего дома и вызвала полицию.

В Ивано-Франковске ученика школы номер 13 побили хулиганы за то, что он когда-то заступился за своего соседа. Его заманили во двор школы, где взяли в кольцо и побили, используя кастет. В этом случае хулиганы не побоялись даже отца мальчика, который пытался сам разобраться с ними. Подростки набросились на мужчину и начали бить его. Отца спасли патрульные, которые проезжали мимо.

В еще одной школе Ивано-Франковска семикласники избили другого ученика и сняли все это на видео, а после выложили в интернет. Никто из проходивших мимо не попытался помочь мальчику, которого били в живот руками и ногами.

В Одесской области из-за подобных издевательств умер 15-летний парень. Причина смерти – травма живота, которую он получил в учебном заведении на перерыве.

Жертвы и буллеры

Жертвой травли может стать абсолютно любой ребенок не смотря на то, каким бы сильным или способным он бы ни был. Однако чаще всего жертвами становятся те, кто больше всего выделяется (странно одет, странно себя ведет, неряшлив или неопрятен). Также потенциальными жертвами могут стать те, кто быстро выходит из себя, легко поддается эмоциям.

Буллерами же чаще всего становятся те, кто растут без запретов и авторитета родителей, но в то же время им не хватает внимания и уважения взрослых. У большинства таких детей – ярко выраженные нарциссические черты характера. Им все время приходится самоутверждаться за счет других людей, доказывать собственное превосходство.

За последние несколько месяцев около 67% детей в Украине в возрасте от 11 до 17 лет сталкивались с проблемой травли. И 48% из них никому об этом не рассказывали.

Иногда это может довести ребенка до мыслей о самоубийстве, и если он не хочет разговаривать с близкими людьми, то лучше всего обратиться на национальную горячую линию (телефон – 0-800-500-225), о которой можно узнать тут.

Что делать?

Детям не стоит пытаться решить ситуацию самостоятельно, ведь с буллером не всегда можно найти общий язык. Лучше обратиться к родителям, учителям, или старшим, которым ребенок доверяет.

В случае, если над вашим ребенком издеваются, вы, как родители, должны внимательно выслушивать жалобы ребенка и относиться к этому серьезно, а не просто отмахиваться словами Дай сдачи. Благодаря поддержке родителей, детям легче переживать проблемы в школе. Также стоит обратиться к школьным учителям и обратить их внимание на эту проблему. В самой критической ситуации стоит привлечь полицейских и даже подумать о смене места учебы.

Учителям же нужно не показывать свое физическое превосходство, а поговорить с ним. Кроме того, за выходками буллера нельзя наблюдать, ведь ему нужны зрители для того, чтобы максимально проявить демонстративное поведение. При выходках на уроке можно попробовать отвлечься от занятия и сосредоточить внимание на буллере, попытаться привлечь его к учебному процессу.

Однако стоить помнить, что нельзя закрывать глаза даже на малейшее проявление травли, ведь разобраться с ситуацией можно только общими усилиями и только, если вовремя обратить на нее внимание.

(информация взята с сайта канала ICTV) 

Поради щодо розвитку обдарованої дитини

1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.
2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.
3. Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.
4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.
6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення
7. Показуйте дитині цікаві місця.
8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з іншими дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі.
9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
10.Ніколи не карайте дитину приниженням.
11. Купуйте дитині книжки за її інтересами.
12. Привчайте дитину самостійно мислити.
13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею.
14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.
15. Уважно ставтеся до потреб дитини.
16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.
19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.
21. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
23. Допомагайте дитині бути особистістю.
24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.
26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.

У тебе проблеми у спілкуванні?

Досить часто хлопці й дівчата потрапляють у ситуації, коли їм важко зробити пер­ший крок до знайомства, особливо, із людиною протилежної статі, перший крок до примирення. За цим стоять глибокі переживання: страх, роздратування, несподівана агресивність. Усе це може ускладнювати життя. Але при бажанні завжди можна знайти вихід.

ПАМ'ЯТАЙ!

1. Найважливішим є саме перший крок. Тому, якщо ти хочеш познайомитися чи помиритися, йди першим назустріч людині, не чекай і не думай, що це повинна зробити вона.
2. Посміхайся! Твоя посмішка свідчить про добрі наміри.
3. Частіше називай ім'я співрозмовника. Для кожного звук власного імені найсолодший і найважливіший звук людської мови.
4. Проявляй щиру зацікавленість.
5. Інтонацією, виразом обличчя, позою покажи зацікавленість.
6. Намагайся знайти цікаву тему для розмови. Розмова «ні про що», про футбол, погоду, фільм теж може дати хороший результат. Важливо те, що контакт уже відбув­ся.
7. Налаштовуйся на людину, уважно слухай її. Слухати набагато важче, аніж гово­рити самому. Уважно спостерігай за іншими, намагайся якомога глибше зрозуміти по­відомлення (те, про що говорить інший), запам'ятовуй почуте, перед тим як дати відповідь.
8. Слова не обов 'язково найважливіші елементи повідомлень. Ми спілкуємося навіть тоді, коли мовчимо.
9. Будь відкритим, випромінюй тепло, і воно повернеться до тебе.

Ти вважаєш, що недостатньо впевнена в собі людина?

Ось деякі орієнтири впевненості:

1. Я маю право оцінювати свою поведінку, думки та емоції і приймати відповідальність за їхнє ініціювання і наслідки для себе.
2. Я маю право вирішувати, чи відповідальний я за вирішення проблем інших людей.
3. Я маю право змінювати свою думку.
4. Я маю право робити помилки і бути відповідальним за них.
5. Я маю право бути нелогічним у прийнятті рішень.
6. Я маю право говорити, що я чогось не знаю.
7. Я маю право говорити, що я чогось не розумію.
8. Я маю право говорити, що я не маю до цього ніякої справи.
9. Я маю право встановити особисті пріоритети.
10. Я маю право говорити «ні» без почуття провини.

ПОРЯДОК 

розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми 

або загрози його вчинення